Звернення до Міністра освіти і науки України Квіта С. М.

Міністру  освіти і науки України
Квіту  Сергію Мироновичу

Бомбушкара Ігора Стефановича

25.12.1976 року народження Адреса: 01042, м. Київ

телефон: +38 (066) 243-52-61

Шановний Сергію Мироновичу!

Засвідчую Вам свою глибоку повагу!

Я неодноразово звертався до Міністерства освіти і науки України з проханням щодо сприяння у впровадженні в системі освіти України факультативного курсу з основ парапсихології для студентів вищих навчальних закладів та затвердженні відповідної навчальної програми  Міністерством освіти і науки України.        

Отримавши лист Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» від 04.11.2014 року № 14.1/10-3499, я вкрай уважно ознайомився з витягом із Протоколу №22 засідання Науково-методичної комісії з психології та практичної психології від 23 вересня 2014 року, одним з питань якого виступала експертиза рукопису «Основы парапсихологии» авторства С.Є. Гонсалеса та І.С. Бомбушкара, зі змісту якого мені стало відомо, що представлений мною навчально-методичний посібник не відповідає критеріям доказової науки з підстав наукової недоведеності явищ надчуттєвого сприйняття дійсності, а отже  не може розглядатися в якості навчальної книги.        

Разом з тим, у своєму другому листі від 24.09.2014 року № 14.1/10-3092 Інститут інноваційних технологій і змісту освіти акцентував увагу на тому, що підручники, наукові посібники та інші методичні матеріали можуть видаватися лише за затвердженими навчальними програмами. В той же час зі змісту листа вбачається, що навчальний посібник з парапсихології не  може бути рекомендований з огляду на те, що він не несе наукової новизни, лише цитуючи англомовні джерела.   

За наслідками детального вивчення змісту Протоколу №22 засідання Науково-методичної комісії з психології та практичної психології від 23 вересня 2014 року вважаю за необхідне довести до Вашого відома наступні доводи.

По-перше, як прибічник інтеграції України в Європейський соціокультурний та освітній простір, я закликаю Вас врахувати тенденції сучасного соціокультурного розвитку, посилення суспільної значущості освіти в контексті кардинальних змін, як теоретичних  так і практичних компонентів науки.

Для визначення цих змін у наукових джерелах використовуються такі  поняття, як «реформування», «трансформація», «модернізація», «парадигмальна революція». Остання тенденція, на мою думку, є найбільш актуальною та  продуктивною як з точки зору філософського осмислення освітніх процесів сучасності, так і їх перспективних трансформацій в майбутньому, оскільки мова йде  про зміни засадничих принципів, ціннісних настанов та способів організації освітньої діяльності, які визначають її модель, адекватну запитам теперішньої соціальної реальності.

Спецкурс (факультатив) з парапсихології, згідно моїх досліджень, на сьогоднішній день офіційно викладається в 11 (одинадцяти) провідних університетах світу, які розташовані на території континентальної Європи та Великобританії, Сполучених штатів Америки, Аргентини (Перелік університетів та назви програм додаються).

Глибоко переконаний, що впровадження такого курсу в Україні, щонайменше не завадить освітньому розвитку молодих особистостей, та свідчитиме про інтеграцію освітньої системи нашої держави до передових світових освітніх систем.   

По-друге, згідно листа  Міністерства освіти і науки України від 23.07.2014 року «про розгляд запиту на отримання публічної інформації» (копія листа додається), мені стало відомо про неврегульованість питання навчально-методичного забезпечення деяких професій ДК 003:2010, зокрема професій «ворожка» та «хіромант». 

Однак, на сьогоднішній день, в Україні діє тіньовий, повністю підпільний  сегмент окультно-містичних послуг, річний обіг якого складає десятки мільйонів доларів США. Даний сегмент контролюється не державою, а обмеженим колом осіб, з метою особистого збагачення, та підтримується деякими засобами масової інформації на загальнодержавному рівні.

Відомо, що із включенням до Державного класифікатору ДК 003-09 таких професій, як астролог (5151), ворожка та хіромант (5152),  в Україні фактично  відбулася легалізація сегменту окультно-містичних послуг. Однак включені до класифікатору професії не мають ані критеріїв атестації (за винятком астрологів), ані відповідних державних навчальних  програм, ані критеріїв перевірки діяльності так званих «екстрасенсів».

Залишаючись за межами державного регулювання, під приводом надання окультних послуг, які  включені до класифікатору професій, певними особами систематично вчиняються шахрайські дії, практика незаконної лікувальної діяльності, яка призводить, у тому числі, до смертельних випадків.

Крім того, громадяни, звернувшись за окультними послугами,  ризикують потрапити у сферу впливу осіб, які страждають різноманітними захворюваннями та розладами психіки, сповідують деструктивні культи. 

Лише в місті Києві діє близько 30 різноманітних окультних центрів, шкіл та інститутів, а також  нараховується близько 15 тисяч хіромантів, магів, астрологів,  ворожок,  екстрасенсів, провидиць тощо. Вказані особи та організації не мають жодного контролю з боку держави. 

Саме у зв’язку з цим мною у співавторстві з С.Є. Гонсалесом та іншими було підготовлено даний посібник та запропоновано Вам впровадити курс «Основи парапсихології» в якості факультативної дисципліни в системі вищої освіти – для підвищення рівня езотеричної грамотності населення, більш ясного усвідомлення феноменів, на які офіційна наука сьогодні не дає відповідей.

Основною метою впровадження даного курсу є, в першу чергу, убезпечення молодих людей від деструктивних вірувань, зниження рівня віктимності української молоді відносно шахрайських дій у сфері окультних послуг.

Зі свого боку мною вживаються інші заходи спрямовані на убезпечення наших з Вами співгромадян від окультних шахраїв та обману з цього приводу, який прогресує в нашому суспільстві.

Так, мною подавався позов до ПАТ «Міжнародний медіа центр СТБ», в якому я просив суд зобов’язати вказаний телеканал повідомляти своїм глядачам перед кожною трансляцією «циркового» телешоу «Битва екстрасенсів», що явище так званої екстрасенсорики не доведено офіційною наукою, однак поки що це не надало бажаного результату. (Копія Позовної заяви та Рішення суду додається).  

Я маю намір і надалі, будь-якими законними способами, сприяти підвищенню езотеричної грамотності населення, та унеможливлювати діяльність шахраїв у вказаній сфері.

По-третє. Згідно Витягу з протоколу №22 Науково-методична комісія з психології та парапсихології  зазначає:

«У рукописі рефреном проходить ідея, що парапсихологія якимось чином суперечить сучасній матеріалістичній парадигмі, і саме цей факт пояснює неприйняття науковцями ніби то позитивних результатів парапсихологічних досліджень».

Комісія зазначає, що «в сучасній науці єдиною обґрунтованою позицією виступає матеріалістичний монізм». У той же час, науковці констатують, що якщо «паранормальні»  явища  є реальними, вони також можуть бути матерією, хоча вірогідно й такою, що можна вловити за допомогою «коллайдерів».

Комісія називає необґрунтованими «напади авторів рукопису на редукціонізм та «бритву Оккама», оскільки на її думку «будь-яке причинне пояснення в науці є редукціоністським». На думку шановної Комісії, редукціонізм в науці є рушієм прогресу, оскільки без нього наука перетворюється на констатацію фактів.

Комісія стверджує, що «незважаючи на гучні заяви, паранормальні явища споглядають лише прибічники парапсихології, тоді, як науковий світ – ні».  Твердження того, що «передчуття, телепатія та взаємодія свідомості з матерією  реально існують» та «екстрасенсорна перцепція реально існує», Комісія знаходить небезпечними, оскільки вони «відволікають читача від справжніх наукових проблем та можуть необґрунтовано користуючись авторитетом науки переконати в істинності неперевірених суджень».

У той же час, Комісія наголосила на тому, що за переконанням авторів посібника, парапсихологія також вивчає паранормальний досвід, застосовуючи феноменологічний метод, що на думку Комісії «певним чином реабілітує парапсихологію, оскільки досвід можна вивчати незалежно від того, чи має він стосунок до дійсності, чи ні».

Також Комісія зазначає, що «рукопис може бути певною мірою корисним із суто історичної та соціологічної точки зору, оскільки систематизує та описує паранормальні вірування сучасної людини», що «можна порівняти із працями культурних антропологів, що описували, зокрема, традиційні китайські уявлення про духів або вірування народів Тасманії». Однак Комісія наголошує, що «існують цілком придатні для цього наукові роботи, написані без того, аби стверджувати істинність паранормальних поглядів».

Зі змісту вказаного Витягу, вважаю за необхідне зазначити наступні доводи.

По-перше, основною тезою парапсихологічної системи знань є твердження про існування душі, як самостійної нематеріальної субстанції, яка одночасно трактується  психологією, філософією та релігією.

З феномену душі випливають твердження щодо «реінкарнації», екстрасенсорної перцепції, передчуття, телепатії та будь-яких форм  взаємодії свідомості з матерією.

У той же час, феномен душі на сьогоднішній день не доведений ані психологією, як наукою, що вивчає «душевні» явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах; ані філософією, яка попри усе різноманіття течій, в основному розглядає та вивчає структури свідомості й явища, які в ній відбуваються;  ані релігією  - яка надає безапеляційне трактування душі, як частини людської сутності, яка переживає смерть фізичного тіла. 

З нашої науково-обґрунтованої позиції «парапсихологія» – це метод, який більш ємно  пояснює феномен душі, та жодним чином не суперечить сучасній науковій парадигмі та релігії. 

Якщо виходити з того, що процес руху людської думки від незнання до знання називається пізнанням, в основі якого лежить відображення і відтворення об'єктивної дійсності в свідомості людини в процесі її суспільної, виробничої та наукової діяльності, що називається практикою, то процес пізнання як основа будь-якого наукового дослідження, – є складним діалектичним процесом поступового відтворення у свідомості людини суті процесів і явищ навколишнього середовища.

Наукове пізнання – це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань.

З огляду на це, сенсуальне пізнання парапсихології, яка має своєю ціллю знайти пояснення речам, на які сучасна наука не надає ствердних відповідей, з урахуванням наявності специфічних методів отримання і перевірки нових знань, - не можуть розглядатися псевдонауковими, оскільки  сам феномен душі на сьогоднішній день не має числового вираження, що відносить вказану систему знань до категорії  ідеалістичного  позитивізму.   

Таким чином, фактично «парапсихологія» є одним із методів, в широкому інструментарії теорії пізнання (гносеології), процес якого зводиться від  живого спостереження до абстрактного мислення. А отримані за допомогою даного методу знання, узагальнені до певних закономірностей – перевірений практикою результат надчуттєвого пізнання дійсності, та адекватне відображення цієї дійсності у свідомості як окремої  людини так і групи людей та людства в цілому .

Якщо виходити з того, що критерії науковості – це правила, за якими проводиться оцінка відповідності або невідповідності певних знань, узагальнень, гносеологічних уявлень про встановлені стандарти наукового знання, то парапсихологію слід розглядати, як набір певних методів і лише як наслідок – узагальнені результати багаторазового застосування вказаних методів.

Більше того, до критеріїв істинності, як системи стандартів, правил й процедур, за якими можна було б судити про істинність тих або інших  тверджень, академічна філософія відносить звичаї, практику, емоції та інтуїцію, а отже той суб’єктивний досвід, який здатна отримати людина за допомогою парапсихологічного методу – є істинним щонайменше по відношенню людини, яка проводить дослідження. 

У той же час, наукова парапсихологія культивує критичність, що унеможливлює безапеляційне сприйняття будь-яких недоведених наукою тверджень, що актуалізує застосування парапсихології в контексті сплеску в Україні окультно-містичної діяльності. 

Разом із тим, якщо розглядати парапсихологію як конкретний напрямок надчуттєвого пізнання в контексті гносеологічного оптимізму, цей напрямок жодним чином не суперечить офіційній науці, оскільки в рамках філософії не існує чітко окреслених меж та можливостей до пізнання.

Водночас, парапсихологія відрізняється від релігії, як однієї з форм суспільної свідомості тим, що вона має власну методологію пізнання дійсності, яка й описується в представленому рукописі. Однак у зв’язку з відсутністю чітко окреслених меж та можливостей до пізнання, вказаний метод відноситься радше до філософії, аніж до класичної психології, з огляду на що представлений рукопис повинна розглядати Комісія не з психології, а з філософії, в контексті такого розділу філософської науки, як гносеологія. 

У звязку з вищевикладеним, я повторно прошу Вашого сприяння в питанні підвищення рівня езотеричної грамотності населення, шляхом введення факультативного курсу з основ парапсихології у системі вищої освіти України.

Додатки:

- Копії листів Інституту інноваційних технологій та змісту освіти;

- Навчальний посібник з основ парапсихології українською мовою;

- Навчальна програма з основ парапсихології;

- Перелік Університетів світу, де офіційно викладається парапсихологічна дисципліна;

- Рішення Шевченківського районного суду міста Києва та копія Позовної заяви;

- Лист МОН України від 23.07.14

З повагою,

Ігор Бомбушкар